API SD — це дуже застарілий класифікаційний стандарт моторних мастил для бензинових двигунів, що діяв переважно з 1968 по 1971 рік. Він був розроблений для автомобілів тієї епохи з відносно невисокими вимогами до захисту двигуна, стійкості до окиснення та контролю відкладень. Стандарт SD прийшов на зміну класу API SC і забезпечував дещо кращий захист від іржі, корозії та утворення шламу порівняно зі своїм попередником. Технічно мастила класу API SD не відповідають сучасним вимогам щодо рівня SAPS (сульфатної зольності, фосфору та сірки), не мають обмежень, пов'язаних із захистом каталізаторів або сажових фільтрів (DPF). Вони не прив'язані до жодного сучасного стандарту ACEA і відповідають виключно вимогам автомобілів, випущених понад 50 років тому. Типові в'язкості того часу — SAE 10W-30 або 20W-50, проте сучасні аналоги можуть мати інші градації. Сьогодні API SD вважається повністю застарілим (legacy) класом і не рекомендується для використання в сучасних двигунах. Для класичних автомобілів і ретро-техніки, що потребують мастил низького рівня захисту за старими нормами, слід розглядати сучасні мастила класу API SN або SP із позначкою зворотної сумісності, або спеціальні мастила для класичних автомобілів. Використання мастил лише класу SD у сучасному двигуні може призвести до прискореного зношення, накопичення шламу та виходу двигуна з ладу.
Ні, категорично не рекомендується. Стандарт API SD не відповідає вимогам сучасних двигунів і не забезпечує належного захисту від зносу, окиснення та утворення відкладень.
Актуальні класи API SN або API SP є зворотно сумісними і повністю покривають вимоги SD. Для класичних автомобілів рекомендується обирати мастила з позначкою 'suitable for API SD/SE/SF' або спеціалізовані продукти для ретро-техніки.
Стандарт API SD розроблявся для бензинових двигунів легкових автомобілів і легкої техніки випуску 1968–1971 років, переважно американського та європейського виробництва тієї доби.
Стандарт API SD не передбачав жодних обмежень щодо SAPS і не розроблявся з урахуванням сажових фільтрів, які з'явилися набагато пізніше. Для двигунів із DPF необхідно використовувати мастила класу ACEA C1/C2/C3.
Практично ні. Більшість сучасних мастил мають мультикласову відповідність і охоплюють SD у переліку зворотної сумісності, але основний акцент робиться на актуальних класах SN, SP або GF-6.