API CD

API CD — один із найдавніших класифікаційних рівнів для дизельних моторних мастил, розроблений ще у 1955 році спільно API та SAE для застарілих чотиритактних дизельних двигунів із наддувом і без нього. Цей клас забезпечував захист від корозії підшипників, зносу, утворення відкладень і окислення в умовах важкого навантаження тих часів. Специфікація відповідала вимогам двигунів Mack, Cummins та інших виробників комерційної техніки середини ХХ століття, де використовувалося паливо з підвищеним вмістом сірки. Технічно мастила класу API CD не відповідають сучасним вимогам щодо рівня SAPS, захисту сажових фільтрів (DPF) чи каталітичних нейтралізаторів. Вони не відносяться до жодного сучасного класу ACEA C-серії та не сумісні з системами зниження токсичності відпрацьованих газів (EGR, SCR, DPF). Інтервали заміни мастила при використанні цього класу були значно коротшими порівняно з сучасними стандартами. На сьогодні API CD вважається повністю застарілим (legacy) стандартом і офіційно знятий з використання. Для будь-яких сучасних дизельних двигунів рекомендується застосовувати щонайменше API CK-4 або API CJ-4, а для легкових автомобілів — мастила класу ACEA C3/C2 із відповідними допусками виробника. API CD може залишатися актуальним лише для реставрації або обслуговування вінтажної техніки 1955–1985 років, де виробник прямо вимагає цей клас.

Ні, категорично не рекомендується. Сучасні дизельні двигуни вимагають значно вищого рівня захисту, а мастила API CD не сумісні з DPF, EGR та іншими сучасними системами зниження токсичності.

Для більшості застарілої техніки підійде мастило рівня API CJ-4 або CK-4 із зворотною сумісністю. Якщо виробник прямо вимагає API CD, слід шукати спеціалізовані мастила для вінтажних двигунів.

Цей клас розроблявся для чотиритактних дизельних двигунів із наддувом і без нього виробництва 1955–1985 років, зокрема для техніки Mack, Cummins та інших виробників комерційного транспорту того часу.

Ні, API CD не має еквівалентів серед сучасних класів ACEA та не відповідає жодній актуальній специфікації європейських виробників. Це повністю ізольований застарілий стандарт.

Виключно в технічній документації до вінтажної або колекційної техніки, виробленої до середини 1980-х років. У будь-якій сучасній техніці ця специфікація не застосовується.